ТОПОРИЩЕ, ЩА,
Топорище, ща, с.
1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном.
2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 274.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ТОПТАНИНА, НИ, →← ТОПОРЕЦЬ, РЦЯ,